Рейтинг CMS Joomla.
Шаблоны joomla 3 скачать бесплатно.
Logo
values
Facebook YouTube
Ви тут: ГоловнаТОВАРИСТВОМузейкатМузей

p-15

На всіх етапах енергетичного виробництва поряд з персоналом експлуатаційних служб, проводили свою діяльність і вдосконалювали свою роботу підрозділи енергозбуту. В штатному розкладі «Суменерго» на 1 січня 1944 року в абонентській групі значились контролер Лисненко Вадим Леонтійович і бухгалтер Кондрат'єва Галина Михайлівна. В жовтні 1944 року згідно з наказом директора «Суменерго» до складу енергозбуту були введені технік абонентської групи Лисненко В.Л., бухгалтер Федюн М.Д. і електромонтери по ремонту мереж у абонентів Назаренко Ф.В. і Танчик І.Г. 26 квітня 1945 року на посаду начальника енергозбуту був призначений Денщиков Костянтин Тихонович, інспектором енергозбуту Лисненко В.Л. На початку 1947 були проведені зміни в керівному складі енергозбуту. На посаду начальника був призначений Мішин Михайло Михайлович. Особливо складно проходило енергозабезпечення споживачів у осінньо-зимові періоди. Так, і 1947-48 роках на зимовий період місту Cуми від теплової (машинобудівного заводу ім. Фрунзе) та міської електростанцій був виділений ліміт споживання потужності в розмірі всього 900 кВт. Із цього приводу в наказі директора Сумських електричних мереж за № 290 від 20 жовтня 1947 року сказано: «Експлуатацію електричних мереж проводити в суворій відповідальності до встановленого графіка навантажень». Наказом № 17 від 25 жовтня 1948 року упорядковувалась система обслуговування споживачів електричної енергії в місті Суми. Заходами цього наказу всі види обслуговування абонентів, їх підключення і вимикання, усунення пошкоджень, установлення обмежувачів струму й їх заміна, проводились тільки персоналом енергозбуту. Підключення нових абонентів без перевірки електроустановок інженером-інспектором енергозбуту заборонялось. У енергозбуті було створено бюро по обслуговуванню абонентів, для чого в штат енергозбуту було введено додатково три одиниці обслуговуючого персоналу. В першому кварталі 1950 року було запроваджено виписку абонентських розрахункових книжок абонентам побутового сектора. В 1954 році в Сумському районі налічувалось 3998 електричних ламп освітлення загальною потужністю 189 кВт. У 1955 році уже було 4112 електричних ламп, 1956 році 5992 електричні лампи, а в 1957 році 8198 електричних ламп, загальною потужністю 675 кіловат, що майже в 1,5 рази перевищували потужність генераторів Низівської ГЕС. В травні 1961 року на посаду начальника відділу енергозбуту був призначений Яременко Анатолій Феодосійович. Згідно з наказом РЕУ «Харківенерго» № 91 від 10 квітня 1967 року міські дизельні електростанції були перетворені в міські райони електричних мереж і проведена централізація енергозбутової роботи в РЕУ «Харківенерго». В Сумській області було створено шість відділень енергозбуту: Сумське, Шосткинське, Глухівське, Охтирське, Конотопське і Роменське. З 1 квітня 1972 року для вирішення питань енергозбутової діяльності на підприємстві був створений відділ енергозбуту. Керівником відділу став Птащенко А.В. У відділі працювали Бондарєв П.Г., Омельяненко М.П. і Афанас'єва Н.О. додатково в штат відділу був переведений із Сумського РЕМ на посаду старшого інженера Житник Петро Федорович. У районах електричних мереж були створені групи енергозбуту, якими керували старші інженери, а в деяких районах – заступники начальника району електромереж по енергозбуту. З травня 1972 року начальником відділу енергозбуту Сумського обласного підприємства сільських електричних мереж був призначений Середа Віктор Миколайович, який до цього працював старшим інженером у відділі капітального будівництва. Омельяненко Микола Пилипович був призначений старшим інженером відділу енергозбуту. 1 січня 1976 року згідно наказу Міністерства енергетики і електифікації УРСР була проведена реорганізація підприємства енергозбуту «Харківенерго». На його базі були створені три обласні підприємства в Харківській, Полтавській і Сумській областях. На Сумщині було створено Сумське підприємство «Енергозбут». Директором підприємства був призначений Яременко Анатолій Феодосійович, головний інженер був переведений із сумського міського району електричних мереж – Савицький Володимир Іванович. Електроспоживання області на кінець дев'ятої п'ятирічки складало 2583,1 мільйонів кіловат*годин, в тому числі промисловістю 1397,1 мільйонів кіловат*годин, сільським господарством 339,0 мільйонів кіловат*годин, комунальним господарством 202,1, будівництвом 58,2 транспортом 178,1 та іншими споживачами народного господарства 145,5 мільйонів кіловат*годин. Згідно з наказом № 186 від 12 травня 1981 року ВЕО «Харківенерго» Сумське обласне підприємство «Енергозбут» було перетворене в Сумське обласне підприємство державного нагляду і збуту енергії «Енергонагляд». З 1 серпня 1987 року обласне підприємство «Енергонагляд» було розформоване, а його персонал пропорційно переданий у підпорядкування Сумського центрального, Сумського південного і Шосткинського підприємства електричних мереж. Функції енергозбуту і енергонагляду передавались також цим підприємствам. Для забезпечення контролю за електроспоживанням уперше в Україні в Сумському центральному підприємстві електричних мереж запровадили автоматичну систему контролю за режимами електроспоживання промисловими підприємствами міста Суми. У 1999 році у Лебединському РВЕ було впроваджено програму «Побут». У 2001 року, вперше на Україні в СМРВЕ встановлено білінгову систему «Smart» для комерційних розрахунків з населенням. 21 грудня 2004 року в СМРВЕ урочисто відкрито Сервісний центр.

 

p-14

Виробнича діяльність працівників електроенергетичної галузі області була нерозривно пов'язана з покращенням побутових умов їх праці, забезпечення відпочинку і залученням працівників служб і РЕМів у спортивну і оздоровчу роботу. В 80-90-х роках підприємствами електромереж було збудовано два 16-квартирних будинків у місті Суми, по одному 16-квартирному будинку в містах Білопілля, Буринь, Шостка, Кролевець, 22 квартирні будинки в місті Конотоп, на дольових умовах 70 квартирний будинок в місті Суми. У 90-х роках було збудовано комплекс житлових двоквартирних будинків із поліклінікою і водопроводом в селі Заруддя для працівників підстанції «Північноукраїнська». Було збудовано два спортивних зали в місті Суми по вул. Харківській, 125 і в місті Недригайлів на виробничій базі Недригайлівського РЕМу. В спортивних залах проводяться як тренування, так і щорічні підсумкові змагання з волейболу й інших видів спорту. Щорічно проводиться оздоровлення дітей працівників підприємства у оздоровчих таборах.

 

p-12

Електрифікація сільськогосподарського виробництва і сільського населення в Сумській області розпочалася тільки після Великої Вітчизняної війни. В районних центрах, колгоспах і радгоспах, а також на міжколгоспних машинотракторних станціях вводились у роботу невеликої потужності локомобільні, гідравлічні та дизельні електричні станції. Вони забезпечували, в основному в вечірні години, електричною енергією колгоспні двори, ферми, майстерні та, в залежності від потужності, деякі будинки сільських жителів. Будівництво сільських електростанцій і мереж проводилось за кошти колгоспів і радгоспів. Для надання їм допомоги в проведенні електрифікації господарств в 1944 році була створена Сумська енергетична експлуатаційна дільниця. З 1950 року 1955 рік начальником дільниці працював Болотников Микола Васильович. У 1947 році була створена Шосткинська енергетична експлуатаційна дільниця. Керівником дільниці був призначений Рева П.П. Сумська і Шосткинська експлуатаційні дільниці були підпорядковані Харківській міжобласній конторі «Сільенерго», яка в 1948 році була розділена на будівельну і експлуатаційну. Експлуатаційна контора одержала назву «Сільелектро». У 1954 році, згідно з рішення уряду, розпочалося підключення сільських споживачів до державної електричної системи. У лютому місяці 1958 року в Сумській області була створена Сумська обласна експлуатаційна контора «Сільенерго». До неї увійшли: Сумська експлуатаційна дільниця, Низівська ГЕС та Шосткинська експлуатаційна дільниця. Директором Сумської обласної контори «Сільенерго» був призначений Рева П.П., головним інженером – Долгодуш О.І. У 1958 році була побудована і введена в роботу перша лінія 35 кВ для сільської електрифікації «Сумська ТЕЦ – Хотінь» із підстанцією 35/10 кВ «Хотінь», на який був установлений силовий трансформатор потужністю 1800 кВА. 1 жовтня 1960 року Сумська обласна експлуатаційна контора «Сільенерго» реорганізована в Сумське обласне експлуатаційне енергетичне управління сільського господарства. Його керуючим був призначений Вихрест І.А. Для прискорення робіт по розвитку сільських електричних мереж в управлінні сільського господарства розпочалося створення нових адміністративних структур – районів електричних мереж. У 1960 році були створені: Хотинський РЕМ (директор Гавриленко Г.С.), Шосткинський РЕМ (директор Ященко М.О.), Сумський РЕМ (директор Ярошенко І.Ю.), в 1963 році – Роменський РЕМ (директор Бабурін Г.М.), в 1964 році – Глухівський РЕМ (директор Ількун І.С.), в 1965 році Тростянець-кий РЕМ (директор Яресько І.Ф.) Лебединський РЕМ (директор Куліш 1.1.), Білопільський РЕМ (директор Мартинов Г.Д.), Краснопільський РЕМ (директор Мальцев І.П.), в 1966 році – Путивльський РЕМ (директор Бойко О.І.), Недригайлівський РЕМ (директор Шуда О.Г.), Липоводолинський РЕМ (директор Білоножно І.Я.), в 1967 році – Буринський РЕМ (директор Ворохоб В.М.), Конотопський РЕМ (директор Хлус В.О.), в 1968 році – Кролевецький РЕМ (директор Велицький Л.І.), Великопи-сарівський РЕМ (директор Лут П.Г.), Ямпільський РЕМ (директор Качур О.Є.), Серединобудський РЕМ (директор Шипіль Б.П.). Це були роки бурхливого розвитку електромереж сільського господарства. У 1970 році Сумське обласне експлуатаційне енергетичне управління сільського господарства звітувало перед урядом про повне завершення електрифікації сільського господарства і сільських населених пунктів області. Для поліпшення рівня експлуатації сільських електричних мереж у 1972 році Сумське обласне енергетичне управління сільського господарства було реорганізоване в Сумське обласне підприємство сільських електричних мереж, функції якого зберігались аж до наступної реорганізації електроенергетики, що пройшла в 1978 році.

 

p-13

У структурі ВАТ «Сумиобленерго» райони електричних мереж і районні відділення енергозбуту займають провідне місце. На територіях адміністративних районів вони є повновладними представниками ВАТ «Сумиобленерго» і обслуговують електромережі всіх рівнів напруг на своїх територіях, а також повністю займаються енергозбутовою роботою і дотриманням нормативу втрат електричної енергії і мережах району. В 1998 році із складу РЕМ були виділені енергозбутові підрозділи і в кожному районі були створені самостійні районні відділення енергозбуту. Для виконання виробничих завдань кожний РЕМ і РВЕ мають свої приміщення, автомобільну техніку і підготовлений кваліфікований персонал. Завдання для РЕМ і РВЕ доводяться керівництвом ВАТ «Сумиобленерго», а для їх виконання виділяються кошти і матеріали. Підсумки виконання виробничих завдань розглядаються щомісячно. Керівництвом ВАТ «Сумиобленерго» за допомогою виробничих служб, для РЕМ створюються належні умови для вирішення складних завдань по надійному забезпеченню споживачів електричною енергією.

 

p-11

У квітні 1978 року була проведена реорганізація електричних підприємств. У Сумській області на базі підприємства Сумських електричних мереж і Сумського обласного підприємства сільських електричних мереж було створено три самостійні: Сумське центральне, Сумське південне та Шосткинське підприємство електричних мереж. Директором Сумського центрального підприємства електричних мереж був призначений Мікулін Борис Федорович, головним інженером – Шишов Віктор Сергійович. У підпорядкування Сумського центрального ПЕМ були передані шість районів електричних мереж: Конотопський, Роменський, Білопільський, Буринський, Недригайлівський та Сумський міський. Директором Сумського південного підприємства електричних мереж був призначений Вихрест Іван Андрійович, головним інженером – Шевель Олександр Пилипович. У підпорядкування Сумського південного ПЕМ були передані сім районів електричних мереж: Охтирський, Великописарівський, Тростянецький, Краснопільський, Лебединський, Липоводолинський і Сумський. Директором Шосткинського підприємства електричних мереж був призначений Харченко Іван Олександрович, головним інженером – Заїкін Іван Іванович. У підпорядкування Шосткинському ПЕМ були передані сім районів електричних мереж: Шосткинський міський, Шосткинський сільський, Глухівський, Кролевецький, Путивльський, Ямпільський і Серединобудський. У 80-і роки електричними підприємствами області були виконані великі обсяги робіт по введенню в роботу електричних розподільчих мереж напругою 10-35 кВ і особливо – мереж високої напруги 110-330-750 кВ. Було проведено реконструкцію підстанцій 110 кВ «Білопілля», «Улянівка», «Дубовязівка», «Бочки», «Кролевець» і введено в роботу підстанції «Д'яківка», «Фрунзенська», «Чеховська», «Вузлова», «Кровне», «КС-Суми». У 1988 році була збудована і введена в роботу підстанція 330/110 кВ «Шостка» з лініями електропередачі «Курська АЕС-Шостка», і «Шостка-Конотоп». На підстанції було встановлено два автотрансформатори потужністю по 200 МВА. В цьому ж році в місті Суми була введена в роботу друга підстанція 330/110 кВ «Суми-Північна» з двома автотрансформаторами потужністю по 200 МВА. В 1990 році в Сумському ЦПЕМ була введена в роботу підстанція 750/330 кВ «Північноукраїнська» з одним автотрансформатором потужністю 1000 МВА. Підстанція була заживлена лінією 750 кВ від Курської атомної електростанції. Від підстанції відходило три лінії електропередачі 330 кВ: «Північноукраїнська-Полтава», «Північноукраїнська-Миргород» та «Північноукраїнська-Суми-Північна». Після вводу з цих об'єктів було забезпечено повне резервування споживачів Сумської області на підстанціях 35-110-330 кВ.

 

  • 11.jpg
  • 22.jpg
  • 33.jpg
  • 44.jpg
  • 55.jpg
  • 66.jpg