Початком електрифікації Сумщини вважається 1902 рік, коли в місті Суми на вулиці Троїцькій біля впадіння річки Сумки в річку Псел, була збудована міська електрична станція. З дозволу міської управи, електростанцію збудував за свої кошти міський підприємець Кайданський Едуард Лукич. На електростанції встановили два парові локомобілі німецької фірми «Вольф» потужністю 75 і 100 кінських сил, які приводили в дію динамомашини 50 кВт і 85 кВт. Також в окремому приміщенні стояв допоміжний нафтовий двигун потужністю 80 кінських сил, який приводив у дію динамомашину потужністю 50 кВт. У 1912 році, згідно з рішенням Міської Думи, eлектроcтанція була викуплена у Кайданського і стала власністю міської управи. У цей час в Сумах на вулицях Соборній, Воскресенській,...

Детальніше »

Вулиці дореволюційного міста Суми свого часу забудовувались переважно одно- і двоповерховими житловими будинками і громадськими спорудами. Центральною вулицею міста Суми впродовж останніх двохсот років була вулиця Соборна. Прилягаючі до неї вулиці за рівнем благоустрою і архітектури зробили Суми одним з кращих повітових міст Харківської губернії. З 1902 року після введення в роботу міської електростанції вулиці міста, головним чином центральної частини, були електрифіковані. На них було встановлено 200 електричних ліхтарів і електричне освітлення проведено в 40 будинків. Одночасно з цим кожного вечора на вулицях міста запалювалось біля 400 гасових ліхтарів. У цей час свої невеликі електростанції мали два провідних підприємства міста: Павлівський (нині...

Детальніше »

Впровадження електричної енергії в побут і промисловість у дореволюційний період окрім міста Суми, розпочалося і по всій області. На пороховому заводі (нині завод «Зірка») в місті Шостка, а також в паровозовагоноремонтних майстернях міста Конотопа електрична енергія застосовувалась ще в кінці 18 сторіччя. Невеликі міські електростанції в 1910-1914 роках були збудовані в Охтирці, Ромнах, Лебедині, Глухові. На електростанції в Охтирці в 1910 році встановлений дизель із генератором всього 15 кВт, який у 1916 році було замінено на генератор потужністю 25 кВт. У 1926 році потужність електростанції доведена до 125 кВт, а в 1933 році на ній встановили два дизель-генератори потужністю 200 кВт і 210 кВт. У Ромнах в 1914 році збудована міська електростанція з двома...

Детальніше »

За роки Великої Вітчизняної війни електроенергетика Сумщини була повністю зруйнована. Одразу ж після визволення, в серпні 1943 року в місті Суми при комунальному відділі міськвиконкому створено підприємство «Суменерго». Міська електростанція була зруйнована і не працювала. У роботі були дві невеликі локомобілі електростанції на цегельному та лісозаводі. У квітні 1944 року відбудована перша черга міської електростанції в місті Суми. На ній було встановлено газогенераторну установку, демонтовану на Кролевецькому мукомельному підприємстві, з генератором потужністю 120 кВт. Після її вводу локомобільні електростанції лісозаводу і цегельного заводу були зупинені. У 1946 році на міській електростанції уведений у роботу дизель-генератор фірми «МАН» потужністю 220...

Детальніше »

Збільшення побутових і промислових електричних навантажень споживачів в місті Суми і області на початку 50-х років вимагало кардинального вирішення проблеми електропостачання. Існуюча в місті Суми дизельна електростанція і теплова електростанція машинобудівного заводу ім. «Фрунзе» (нині ПАТ «Сумське НВО»), на якій у грудні 1946 року був уведений у роботу генератор потужністю 4000 кВт, не могли забезпечити потреби споживачів міста в електричній енергії. Такі ж проблеми виникли і в інших містах. Гостро постало питання будівництва нових генеруючих джерел електричної енергії, які змогли б забезпечити зростаючі електричні навантаження промисловості, побуту та сільськогосподарського виробництва. Будівництво «Нової ТЕЦ заводу ім. М.В. Фрунзе», так раніше...

Детальніше »

Згідно з постановою Ради Міністрів УРСР і наказом Міністерства енергетики і електрифікації УРСР 1 серпня 1970 року ліквідоване Сумське виробниче підприємство міських електричних мереж і його функції передали підприємству Сумських високовольтних мереж. Об'єднане підприємство одержало назву підприємство Сумських електричних мереж. Його директором був призначений Третяк Анатолій Павлович, головним інженером – Олефіренко Михайло Іванович. На підприємстві були змінені функції і обсяги обслуговування електричних мереж. Було створено п'ять районів комплексних електричних мереж: Конотопський, Роменський, Глухівський, Охтирський і Шосткинський. У їхнє обслуговування були передані мережі всіх класів напруг, які розміщувались на їх адміністративних територіях....

Детальніше »

У 50-х роках широкого розповсюдження набуло будівництво колгоспних і міжколгоспних невеликих гідравлічних електростанцій на річках області. У період з 1946 року по 1950 рік були споруджені: Обтовська і Реутинська ГЕСи на річці Реть Кролевецького району, Лушниківська ГЕС на річці Осота Шосткинського району, Скельська ГЕС на річці Ворскла Охтирського району, Попівська і Пожнянська ГЕСи на річці Ворсклиця і Великописарівська ГЕС на річці Ворскла Великописарівського району, Боромлянська ГЕС на річці Боромля Тростянецького району. Будівництво малих ГЕС на початковому етапі розвитку сільської електроенергетики відіграло важливу роль, оскільки електроенергія від них надходила до споживачів впродовж всієї доби, тоді як від дизельних електростанцій – тільки...

Детальніше »

У кінці 50-х років для електрифікації Сумської області розпочалося проектування електричних мереж державної енергосистеми. Першим був виконаний проект лінії електропередачі напругою 330 кВ «Зміїв ДРЕС – Суми» з підстанцією 330/110/35/6 кВ «Суми». Лінія 330 кВ «Зміїв ДРЕС-Суми» довжиною 193 км в серпні 1962 року була ввімкнена під напругою 110 кВ за тимчасовою схемою. На підстанції «Суми» був увімкнений у роботу тимчасовий трансформатор 110/35 кВ потужністю 31,5 МВА. Від розподільчого пристрою 35 кВ підстанції «Суми» була подана напруга по ВЛ-35 кВ на «Хімпром», а Сумська ТЕЦ по лінії 35 кВ збудованої в габаритах 110 кВ, була переведена на паралельну роботу з енергосистемою. В серпні 1964 року високовольтна лінія «Зміїв ДРЕС-Суми» була ввімкнена під...

Детальніше »

Вирішальну роль у забезпеченні електричною енергією споживачів у Сумській області відіграють лінії та підстанції напругою 330-750 кВ державної енергетичної системи України. На території області розміщено чотири підстанції напругою 330 кВ: «Суми» з двома автотрансформаторами потужністю 120 МВА і одним – 200 МВА, «Конотоп» із трьома автотрансформаторами по 125 МВА, «Суми-Північна» з двома автотрансформаторами по 200 МВА та «Шостка» з двома автотрансформаторами по 200 МВА, а також підстанція напругою 750 кВ з автотрансформатором потужністю 1000 МВА. Підстанція «Суми» була введена в роботу в 1964 році, підстанція «Конотоп» – у 1965 році, «Суми-Північна» та «Шостка» – в 1988 році, а під станція 750 кВ «Північноукраїнська» – в 1990 році. Підстанція 330 кВ...

Детальніше »

У 1991 році Україна стала незалежною державою. Але разом з отриманою незалежністю вона одержала і численні проблеми: економічні, побутові та, в тому числі, енергетичні. Скорочення обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва, неплатежі за спожиту електроенергію, падіння споживання електричної енергії, приводили до кризових явищ у енергетичному виробництві. Потрібно було втручання держави для виправлення негативних явищ в економічних і соціальних сферах життя суспільства. Відповідно до Указу Президента України № 282/95 від 04 квітня 1995 року «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» в Сумській області було створено Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Сумиобленерго». Директором компанії був призначений...

Детальніше »

У квітні 1978 року була проведена реорганізація електричних підприємств. У Сумській області на базі підприємства Сумських електричних мереж і Сумського обласного підприємства сільських електричних мереж було створено три самостійні: Сумське центральне, Сумське південне та Шосткинське підприємство електричних мереж. Директором Сумського центрального підприємства електричних мереж був призначений Мікулін Борис Федорович, головним інженером – Шишов Віктор Сергійович. У підпорядкування Сумського центрального ПЕМ були передані шість районів електричних мереж: Конотопський, Роменський, Білопільський, Буринський, Недригайлівський та Сумський міський. Директором Сумського південного підприємства електричних мереж був призначений Вихрест Іван Андрійович, головним...

Детальніше »

Електрифікація сільськогосподарського виробництва і сільського населення в Сумській області розпочалася тільки після Великої Вітчизняної війни. В районних центрах, колгоспах і радгоспах, а також на міжколгоспних машинотракторних станціях вводились у роботу невеликої потужності локомобільні, гідравлічні та дизельні електричні станції. Вони забезпечували, в основному в вечірні години, електричною енергією колгоспні двори, ферми, майстерні та, в залежності від потужності, деякі будинки сільських жителів. Будівництво сільських електростанцій і мереж проводилось за кошти колгоспів і радгоспів. Для надання їм допомоги в проведенні електрифікації господарств в 1944 році була створена Сумська енергетична експлуатаційна дільниця. З 1950 року 1955 рік начальником...

Детальніше »

У структурі ВАТ «Сумиобленерго» райони електричних мереж і районні відділення енергозбуту займають провідне місце. На територіях адміністративних районів вони є повновладними представниками ВАТ «Сумиобленерго» і обслуговують електромережі всіх рівнів напруг на своїх територіях, а також повністю займаються енергозбутовою роботою і дотриманням нормативу втрат електричної енергії і мережах району. В 1998 році із складу РЕМ були виділені енергозбутові підрозділи і в кожному районі були створені самостійні районні відділення енергозбуту. Для виконання виробничих завдань кожний РЕМ і РВЕ мають свої приміщення, автомобільну техніку і підготовлений кваліфікований персонал. Завдання для РЕМ і РВЕ доводяться керівництвом ВАТ «Сумиобленерго», а для їх виконання...

Детальніше »

На всіх етапах енергетичного виробництва поряд з персоналом експлуатаційних служб, проводили свою діяльність і вдосконалювали свою роботу підрозділи енергозбуту. В штатному розкладі «Суменерго» на 1 січня 1944 року в абонентській групі значились контролер Лисненко Вадим Леонтійович і бухгалтер Кондрат'єва Галина Михайлівна. В жовтні 1944 року згідно з наказом директора «Суменерго» до складу енергозбуту були введені технік абонентської групи Лисненко В.Л., бухгалтер Федюн М.Д. і електромонтери по ремонту мереж у абонентів Назаренко Ф.В. і Танчик І.Г. 26 квітня 1945 року на посаду начальника енергозбуту був призначений Денщиков Костянтин Тихонович, інспектором енергозбуту Лисненко В.Л. На початку 1947 були проведені зміни в керівному складі енергозбуту. На...

Детальніше »