Рейтинг CMS Joomla.
Шаблоны joomla 3 скачать бесплатно.
Logo  

Call-centre

 

values

 

Energy Standart Fund Ltd

Facebook YouTube
Ви тут: ГоловнаПРЕС-ЦЕНТРНовини компаніїЯк розвивалася сільська електроенергетика Сумщини: ІІ частина

У цьому матеріалі ви дізнаєтеся, як електроенергія проникала у села та невеликі міста Сумської області. А також про зведення гідроелектростанцій на теренах Сумщини.

1957 році в Сумах ввели в роботу Сумську ТЕЦ з двома турбогенераторами потужністю по 12 МВт кожен. Це давало можливість повністю забезпечити електричною енергією споживачів міста, а надлишок направити для розвитку електроенергетики сільського господарства. В 1958 році почали будувати лінію електропередачі напругою 35 кВ "Сумська ТЕЦ-Хотінь-Юнаківка" з відгалуженням на Степанівку. Розпочалося й будівництво підстанцій 35/10 кВ "Хотінь" із трансформатором потужністю 1800 кВА і "Юнаківка" з трансформатором 1000 кВА. Від них будувались лінії електропередачі 10 кВ з трансформаторними пунктами 10/0,4 кВ і лінії електропередачі 0,4 кВ безпосередньо до споживачів.

У 1956 році Низівську ГЕС з Сумською енергетичною експлуатаційною дільницею і Шосткинську експлуатаційну дільницю вивели з підпорядкування Харківської міжобласної контори "Сільенерго" і передали в підпорядкування щойно створеній Полтавській міжобласній експлуатаційній конторі "Сільенерго".

Велике розмежування в управлінні сільською електрифікацією заважало сконцентрувати зусилля для її планомірного розвитку. Все гостріше поставало питання створення в Сумській області власного органу управління розвитком сільських електричних мереж. На виконання постанови Ради Міністрів УРСР за № 1448 від 22.12 1957 року в лютому 1958 року в Сумській області створена Сумська обласна експлуатаційна контора "Сільенерго". Її першим керівником призначений Рева Платон Пименович, який до цього керував Шосткинською експлуатаційною дільницею електричних мереж. На цій посаді він працював до 1960 року. Начальником Шосткинської експлуатаційної дільниці тоді був Казурін Віктор Іванович.

Головним інженером Сумської експлуатаційної контори "Сільенерго" призначений Долгодуш Олексій Іванович. Після створення в 1981 році об’єднання "Облсільгоспенерго" став його керівником, де і працював до виходу на заслужений відпочинок.

Перед обласною експлуатаційною конторою стояло завдання формувати управління сільськими електричними мережами, координувати розвиток сільських електричних мереж на території області, надавати допомогу колгоспам і радгоспам в експлуатації та ремонті енергетичного обладнання й електричних мереж, планувати й будувати нові лінії електропередачі.

Продовжували будувати і вводити в експлуатацію дизельні електростанції невеликої потужності в колгоспах для електрозабезпечення тваринницьких ферм, інкубаторів, колгоспних дворів. Збільшувалось будівництво сільських електричних мереж від державної енергосистеми. Продовжувалось будівництво гідроелектростанцій на р. Псел.

Після вводу в дію в 1953 році Низівської ГЕС потужністю 450 кВт, у 1955 році на річці Пслі була введена в дію Бобровська ГЕС потужністю 190 кВт, у 1957 році – Михайлівська ГЕС потужністю 190 кВт, у 1958 році – Ворожбянська ГЕС, потужністю 350 кВт. Введення в дію навіть невеликих за потужністю генераторів на дизельних і гідравлічних електростанціях забезпечувало електроенергією все більше споживачів.

Але у зв’язку з тим, що державних джерел електричної енергії в області було мало, темпи електрифікації сільського господарства були недостатні.

У 1958 році побудували лінію електропередачі напругою 35 кВ "Сумська ТЕЦ-Хотінь" і підстанцію 35/10 кВ "Хотінь" із силовим трансформатором 1800 кВА. Введення в дію підстанцій 35/10 кВ для сільської електрифікації прискорило розвиток сільських електричних мереж.

У грудні 1958 року на базі підстанції 35/10 кВ "Хотінь" створена Хотінська експлуатаційна дільниця Сумської обласної контори "Сільенерго". В 1959 році до її складу передані побудовані підстанції 35/10 кВ "Степанівка" і "Юнаківка" з лініями електропередачі 35 кВ, 10 кВ і 0,4 кВ. Керівником Хотінської експлуатаційної дільниці був Третяк Олексій Павлович.

Продовжувалось будівництво сільських електричних мереж і в інших районах області. Для їх обслуговування створювали експлуатаційні дільниці. Координацією робіт із будівництва й експлуатації сільських електричних мереж займалась обласна контора "Сільенерго". У 1960 році вона мала на своєму балансі шість підстанцій напругою 6/10 кВ і 35/10 кВ з установленою трансформаторною потужністю 5900 кВА, 22 трансформаторних пункти 10/0,4 кВ загальною потужністю 1420 кВА, 51,6 км ліній електропередачі напругою 35 кВ, 485 км ліній електропередачі 10 кВ і 208 км ліній електропередачі напругою 6,3 кВ. Реалізація електричної енергії споживачам складала 7316 тис. кВт/годин, що на 30% перевищувало цей показник у 1958 році.

За обсягами електрифікації сільського господарства Сумська область у цей період відставала від середнього по республіці рівня. На кінець 1959 року стан електрифікації колгоспів Сумської області характеризувався такими показниками:

електрифіковано повністю – 12 колгоспів,

електрифіковано на 80% – 38 колгоспів,

електрифіковано на 60% – 71 колгосп,

електрифіковано на 40% – 53 колгоспи,

електрифіковано на 20% – 64 колгоспи,

електрифіковано на 10% – 39 колгоспів,

не електрифіковано повністю – 262 колгоспи.

Споживання електричної енергії сільськими споживачами збільшувалося, і це ставило нові, складніші завдання перед енергетиками.

До 1960 року будівництво електричних мереж сільськогосподарського призначення проводилося за рахунок коштів колгоспів і радгоспів. Відсутність необхідних коштів для будівництва сільських електричних мереж напругою 10-35-110 кВ з підключенням їх до державної електричної системи не давало можливості розгорнути широкомасштабну електрифікацію сільського господарства. Необхідно було втручання держави у вирішення питань розвитку електрифікації сільського господарства. Уряд у 1960 році ухвалив рішення про фінансування будівництва сільських електричних мереж і підстанцій напругою 35-110 кВ за рахунок державних коштів по галузі "Сільське господарство". Це давало можливість широкого впровадження електричної енергії в сільськогосподарське виробництво і побут сільського населення.

У цей час проведено реорганізацію в системі управління сільською електроенергетикою. Згідно з наказом Міністерства сільського господарства УРСР з 1 жовтня 1960 року Сумська обласна експлуатаційна контора "Сільенерго" була реорганізована в Сумське обласне експлуатаційне енергетичне управління сільського господарства, яке було підпорядковане через "Головукрсільенерго" об’єднанню "Укрсільгосптехніка" Міністерства сільського господарства УРСР. Керівником Сумського обласного експлуатаційного енергетичного управління сільського господарства був призначений Вихрест Іван Андрійович, переведений на цю посаду з Оріховського району електричних мереж Запорізького енергетичного управління сільського господарства. Досвідчений і принциповий керівник, він свою трудову діяльність присвятив розвитку сільської електроенергетики. На заслужений відпочинок пішов із посади директора Сумського Південного підприємства електричних мереж у 1986 році.

Головним інженером Сумського експлуатаційного енергетичного управління сільського господарства залишився Долгодуш Олексій Іванович.

Енергетичне управління розмістилося в двох трикімнатних квартирах двоповерхового житлового будинку на вулиці Даргомижського, 12, збудованого в цей час конторою "Сільенерго". Це викликало незручності, але дозволяло організовувати роботу зі створення структури служб і сільських районів електричних мереж із будівництва й експлуатації сільських електромереж.

У 1962 році енергетичне управління перейшло в двоквартирний будинок із надвірними будівлями по вулиці Прокоф’єва, 12. І тільки в 1968 році там побудована двоповерхова будівля, де розмістились усі адміністративні служби управління. Виробничі служби розмістили на вулиці Харківській, 7 у будівлях майстерні з ремонту обладнання.

Деякий досвід експлуатації і ремонту сільських електричних мереж в обласній експлуатаційній конторі "Сільенерго" вже був, але функції електрозабезпечення сільського господарства в обласному енергетичному управлінні були значно розширені та конкретизовані. Необхідно було в короткий термін провести організацію будівництва електричних мереж у всіх районах області. Одночасно необхідно було удосконалювати подальшу експлуатацію вже побудованих електричних мереж. В адміністративних районних, на рівні місцевої влади, необхідно було вирішувати багато організаційних питань із прискорення будівництва сільських електричних мереж у районах. Не всі керівники районних центрів і колгоспів були готові до впровадження електричної енергії в сільськогосподарське виробництво, тому будівництво електромереж в області здійснювалося дуже нерівномірно. Відсутність телефонного зв’язку з деякими адміністративними районами, досить великі відстані від обласного центру до віддалених районів з відсутністю автомобільних доріг ускладнювали вирішення питань електрифікації сільських об’єктів.

Для координації робіт із розвитку сільських електричних мереж і поліпшення керівництва експлуатаційними дільницями енергетичним управлінням сільського господарства розпочалося створення керівних адміністративних структур – районів сільських електричних мереж.

Далі буде! Попередні матеріали з історії енергетики Сумщини читайте тут:

Чи знаєте ви, як зароджувалася енергетика Сумщини?

Як починала сяяти Сумщина?

Енергетична галузь Сумщини у післявоєнний період (1944-1970 роки)

Енергетична галузь Сумщини у післявоєнний період (1944-1970 роки): ІІ частина

Сільська електроенергетика Сумщини (1950-1978 роки)

Джерело: Енергетика Сумщини. Погляд крізь сторіччя: Збірник історико-краєзнавчих матеріалів. К.: ВД «Фолігрант», 2016. – 216 с., іл.

Ворожб ГЕС

 

Мих ГЕС

Низ ГЕС

Вел-пис ГЕС

Газета

 



ГОЛОВНА

ТОВАРИСТВО

СПОЖИВАЧАМ

АКЦІОНЕРАМ

ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ

ОНЛАЙН ЗВЕРНЕННЯ

ПРЕС-ЦЕНТР

КОНТАКТИ